СКЕТЧНОУТИНГ. КОМІКСИ

Назва «скетчноутинг» утворена з двох англійських слів: sketch — ескіз, note — нотувати. Отже, усе зовсім просто: нотатки-ескізи.

·         Скетчноутинг — це можливість коротко та швидко фіксувати ідеї, з’єднувати їх, а потім презентувати візуально. Це гарний спосіб продумати все детально та поглянути на проект зусібіч.

Учні під час занять багато конспектують, однак чи завжди вони повертаються до своїх конспектів? На уроках історії, літератури учням старших класів доводиться багато записувати. Учителі знають, наскільки бездумно наші учні можуть вести ці записи. Але можна конспектувати творчо, додавши трохи радості, новизни до свого конспекту.

Зазвичай учні конспектують для вчителя, а не для себе. Скетчноутинг дає можливість учням створювати нові шедеври для себе.

У мене клас візуалів, тому ми спробували застосувати такий спосіб запису, як скетчноутинг. Адже він поєднує малюнки, символи з іншими традиційними рукописними елементами.

Переваги скетчноутингу:

·         використовуючи візуальні підказки, підвищуємо збереження даних у пам’яті;

·         активізуємо мозок під час створення нотаток;

·         розробляння ідей під час нотаток дає змогу створювати логічні зв’язки між підтемами;

·         нотатки доволі компактні, тому візуалу до них легко повернутися, щоб повторити матеріал.

Термін Sketchnote уперше був придуманий дизайнером і автором Майком Роде. Він автор двох книжок із скейтчноутингу та очолює активну групу у мережі Інтернет під назвою Sketchnote Army.

На уроці української мови в 10-му класі (поглиблене вивчення) з теми «Конспект прочитаного художнього твору» ми замінили традиційний конспект оповідання  І. Франка «Сойчине крило» на скетчнотатки.

Учні захотіли знати, чи впоралися із завданням, тому ми створили сторінку нашого класу у Twitter і написали листа Майку Роде. Схвальна відповідь була миттєвою, ми продовжили свою роботу над скетчноутингом.

Сторінка нашого класу, на якій ми розмістили наші приклади скетчнотатків https://twitter.com/10_A_Form

Тепер ми в групі Sketchnote Army.

На нас звернув увагу ще один дизайнер Мауро Тоселлі, який схвально відгукнувся про наші роботи.

Наш лист і відповідь Майка Роде: https://twitter.com/rohdesign/status/821336767022436353

·         Комікси

Комікс як медійний феномен з’явився в українській сфері читання нещодавно, а до масового захоплення ним ще зовсім далеко. Однак, як завжди є в суспільстві, першими підхоплюють нові віяння саме діти, тож не дивно, що поза школою існує досить потужна субкультура поціновувачів японських коміксів «манга». Попит на комікси стабільно зростає. На ринку почали функціонувати видавництва, які випускають як перекладні, так і комікси вітчизняних авторів.

Поки вчителі розмірковують, що таке комікси — порожнє розважальне читання чи нове медіа, яке можна використати для справи виховання підлітків, — частина учнів активно опікуються самоосвітою. У деяких учнів саме через комікси пробуджується бажання читати, через мемну культуру виникає інтерес до літератури. Комікси як самостійний жанр виникли в період між Першою і Другою світовими війнами приблизно одночасно в Європі (Бельгія, Франція)і США. 

Світ змінився, змінилося світобачення, з’явилися нові інструменти для опису життя. Мовою графічного малюнку володів не кожний письменник, літературний смак відчули деякі

художники. Поступово на Заході преса застосувала жанр коміксу для актуальних коментарів. Отже, ми бачимо, що форма коміксу підходить і для розваг, і для донесення більш серйозної інформації. Справді, що може бути краще для привернення уваги до теми, як не гумористична графіка в поєднанні з актуальним сюжетом?

У другій половині ХХ століття з’являється нове явище — «графічний роман» — мальована література для дорослих, що розглядає серйозні моральні та соціальні проблеми. Серйозні теми можна подавати і в дитячих коміксах через ненав’язливу мораль.

Мозок читача перекидає логічні зв’язки між малюнками приблизно так само, як між сценами в кіно. Як не дивно, але дітям створення таких зв’язків удається практично без зусиль, на відміну від деяких дорослих.

Кадри коміксу — це логічна суміш різноманітних жанрів образотворчого мистецтва — пейзаж, портрет, натюрморт. Дивним є той факт, що комікс достатньо легко перемістився в Інтернет, став частиною сучасної візуальної культури, на відміну від паперової книги, з прочитанням якої наразі в учнів виникають певні проблеми.

Отже, можна стверджувати, що комікси — це синтетичний вид мистецтва, сучасне медіа, яке поєднує в собі книжну графіку, кінематограф і літературу. Вони можуть розглядатися як інноваційний метод навчання. Комікси можна використовувати на різних рівнях, етапах навчання.

Навчальні можливості коміксів:

·         розповісти складну історію декількома зображеннями;

·         забезпечити коментарем будь-який малюнок на різну тематику;

·         використовувати символи, що легко ідентифікують усі учні;

·         на сценках коміксу, його малюнках можна моделювати культуру спілкування, життєві ситуації;

·         прокоментувати та проілюструвати актуальні питання життя (підліткові, сімейні стосунки, толерантність тощо) в ігровій формі.

Використання коміксів

Розкажи історію

·         Нарізати світлини або малюнки з певним сюжетом, утворити «кадри». Учні отримують завдання повторно за цими малюнками розповісти власні історії;

·         видалити останній малюнок «мультфільму», історії та дати завдання придумати фінал, тобто домалювати кадр. Зрештою проголосувати за найкращий фінал груп;

·         дати учням готові комікси, але з порожніми «хмарками» для слів. За малюнками, за логікою подій придумати діалоги. Історії навіть за одними малюнками можуть бути різними.

Створити комікс

·         Роздати комікси з текстом, але дати завдання зменшити текст до одного речення. Потім проаналізувати, наскільки змінився зміст коміксів;

·         роздати учням готові комікси із заповненою історією, але залишити деякі «хмарки» порожніми. Завдання: заповнити порожні місця. Зрештою порівняти та оцінити творчість роботи груп; із готових коміксів видалити «бабли». 

Завдання: придумати власні історії, діалоги, продумати логічний діалог, монолог за малюнками;

·         роздати групам різні малюнки одного сюжету.

Завдання: заповнити діалогами певну частину сюжету на власний розсуд, потім поєднати роботу, прочитати повністю комікс. Молодші учні полюбляють розфарбовувати комікси. Можна надати їм таку можливість наприкінці роботи.

Створити комікс-характер

З’ясуйте з учнями, кого вони пропонують обрати героями коміксів (наприклад: Супермен, Симпсони, суворий учитель, буркотливий старий, ледачий учень тощо). Нехай опишуть популярних для їхнього віку персонажів в Україні на сьогодні. Також можна попросити описати місцевих героїв коміксів та один сюжет описати (розіграти) з однокласником. План бесіди з учнями:

·         Що робить цей персонаж особливим?

·         Що можуть робити ці персонажі в коміксі? Чи є в них постійні характери, повноваження?

·         Які в них недоліки?

·         На що, на кого персонажі схожі?

·         Які в них особливі інтереси та амбіції?

Потім попросити кожну групу чи пару обрати улюблений персонаж та виконати простий ситуаційний діалог, що буде типовим для певного персонажа.

Творчим учням дати завдання придумати свій власний персонаж — характер, наділити його повноваженнями, рисами характеру, можливими ситуаціями дії в коміксі.

На підсумковому етапі можна намалювати історію не одного дня за участі цього персонажа.

У своїй роботі я почала використовувати готові чорно-білі комікси, до яких потрібно придумати діалоги відповідно до зображеної ситуації. Учні виконували роботи самостійно. Наприкінці уроку комікси вивішували на дошку, щоб обрати кращі роботи. Протягом тижня комікси висіли на допоміжній дошці, щоб учні інших класів могли поставити свої вподобайки. Наступного тижня учні працювали над іншим коміксом.

«Шість капелюхів»: прийом-гра для розвитку критичного мислення

Розглядаємо принцип дискусійної гри «Шість капелюхів» та формати її проведення на уроках. У статті наведені посилання на розробки уроків з Бібліотеки «На Урок», побудованих із використанням цього прийому.

Кожен вчитель мріє про те, щоб учні навчалися із захопленням, а через роки згадували його уроки із ностальгією! Як організувати навчальний процес так, щоб ваш урок дійсно запам'ятався?

Як показує досвід, більшість дорослих, які теж колись були школярами, згадують саме ті уроки, під час яких вони мали змогу бути не просто слухачами, а брати активну участь – висловлювати думки, пропонувати ідеї, щось створювати власноруч!

Наша команда постійно поповнює журнал цікавими навчальними прийомами, які стануть у пригоді кожному сучасному педагогу! Тож пропонуємо цікавий прийом-гру «Шість капелюхів».

В чому принцип прийому «Шість капелюхів» та які його переваги

Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

Скрайбінг-притча про 6 синів капелюшника (перегляд доступний з субтитрами будь-якою зручною мовою)

«Приміряючи» 6 незалежних типів мислення у процесі вирішення практичних завдань можна з легкістю подолати 3 головні проблеми:

• Зайві емоції. Оцінка певної ситуації з різних точок зору сприяє тому, що ми приймаємо рішення,здійснивши комплексний аналіз у 6 незалежних площинах.
• Розгубленість. Багаторівневе завдання підвищеної складності може викликати почуття невпевненості у власних силах. Концепція паралельного мислення дозволяє підійти до вирішення завдання систематично, зібравши факти та оцінивши всі «за» і «проти».
• Непослідовність. Використання такого прийому дозволяє структурувати весь масив інформації за окремими ознаками, тобто вирішити проблемне питання з використанням системного підходу і при цьому залишає місце для творчості.

Що символізує колір кожного з шести «капелюхів»

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри:

• Білий – фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).
• Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.
• Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.
• Червоний – увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.
• Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.
• Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

Яка послідовність висловлення думок представниками кожного з типів мислення

У процесі дискусії спочатку слід надати слово представникам Білого капелюху – перш ніж оцінити будь-яке проблемне питання, варто передусім ознайомитись з інформацією про предмет обговорення.

Після Чорного варто надати слово Жовтому – це урівноважить думки й оцінки.

Останнім потрібно вислухати Синій капелюх.

Послідовність виступів представників капелюхів іншого кольору можна узгодити в процесі дискусії – залежно від активності учасників гри.

Як організувати гру «Шість капелюхів» на уроці

На початку уроку оголосіть тему, що вивчається, та запропонуйте школярам зіграти в рольову дискусійну гру. Пропонуємо 2 форми її проведення:

Командна

Поділіть учнів класу на 6 груп. Кожна команда буде представляти капелюх певного кольору і і має, спираючись на певний тип мислення, дотримуватися відповідного підходу до до аналізу предмету дискусії. Наприклад, команда білого капелюха – аналіз фактів, жовтого – оцінка переваг, чорного – оцінка негативного розвитку тощо.

Оголосіть проблемне питання уроку та надайте час на підготовчий етап командного виступу. Або можна підготуватись до гри заздалегідь, на попередньому уроці узгодивши всі організаційні моменти (визначитись з темою дискусії, поділити клас на команди та попросити підготувати доповіді вдома).

Запропонуйте учням з кожної команди зробити свій невеличкий виступ, спираючись на особливості відповідного типу мислення (час доповіді кожної команди має бути попередньо узгоджений). У процесі обговорення можна здійснити 1 чи декілька дискусійних кол за участю представників кожної з команд.

Із залученням всіх учнів, ґрунтуючись на доповідях учасників, разом зробіть висновки, чому важливо підходити до оцінки предмету дискусії з різних точок зору та оцініть разом переваги цього прийому у конкретних умовах.

Індивідуальна

Такий формат рольової гри можна використати під час уроку-узагальнення наприкінці вивчення теми. Рольова гра такого формату досить зручна у класах з невеликою кількістю учнів. У цих умовах протягом уроку кожен матиме можливість спробувати себе в різних ролях без попередньої підготовки.

Організувати урок можна таким чином:

• Розсадіть учнів класу по колу.
• Сформулюйте проблемне питання уроку та установіть регламент (наприклад, кожен може висловитись 1 реченням тощо).
• Запропонуйте кожному учню по черзі приміряти капелюх спочатку 1 кольору, потім інших та відповідним чином висловити своє ставлення до проблемного питання (з позиції різних типів мислення).
• Здійсніть рефлексію (сформулюйте загальний висновок щодо дискусійного питання, визначте переваги та недоліки прийому, відчуття школярів у процесі «примірювання» різних ролей тощо).

Рольова гра «Шість капелюхів» – досить легка, цікава і водночас ефективна методика навчання. Вона сприяє формуванню в учнів уміння успішно поєднувати системний підхід, критичне мислення та генерацію нових ідей!

А як ви використовуєте прийом «Шість капелюхів» під час уроків? Додавайте свої розробки до нашої Бібліотеки, обмінюйтесь досвідом з найуспішнішими вчителями з усієї України!

Журнал «На Урок»

Редакція

Корисні посилання до теми:

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/30shist-kapel-uhiv_de_bono.html

https://osnova.d-academy.com.ua/metod-shesty-kapelyuhiv/

https://highlandliteracy.com/reading-2/de-bonos-six-hats/

Інтернет на користь: створюємо яскраві інтелект-карти

5 найефективніших та зрозумілих інтернет-ресурсів для створення Mind maps.

Створення інтелект-карт – цікавий та захопливий процес, який точно сподобається вашим учням. Але не можна не визнати, що на роботу над картою доведеться витратити багато зусиль та часу – про це ми вже розповідали в окремій статті. А що робити, коли часу обмаль, а особливого хисту до малювання немає?

У такому випадку у пригоді стануть онлайн-сервіси, розроблені спеціально для створення інтелект-карт. Давайте розглянемо деякі з них.

FreeMind

FreeMind – одна з найбільш відомих та популярних безкоштовних програм для створення інтелект-карт. Працювати з нею дуже просто, хоча й на створення шедеврів сподіватися не варто. Графічні елементи, які пропонує програма, не дуже якісні, тому краще прикріпляти власні, але з виділенням смислових блоків та конструюванням простих схем FreeMind цілком справляється.

Переваги:

• Інтуїтивно зрозуміле управління.
• Наявність усіх необхідних для побудови карти інструментів.
• Можливість зберігання готових mind maps у будь-якому зручному форматі (PNG, JPEG, XML, HTML, XHTML тощо).
• Підтримка різних стилів структур та схем.
• Можливість проставляти посилання на зовнішні джерела.

XMind

XMind – чудова програма, за допомогою якої можна створювати зручні інтелект-карти та діаграми Fishbone, а також проводити мозкові штурми. XMind має приємний інтерфейс, а розібратися з особливостями керування дуже легко. А головне – все безкоштовно.

Переваги:

• Створення різнотипних схем.
• Красивий дизайн, яскраве оформлення – фон на всю карту або на окремі блоки, великий вибір стилів, ліній, кольорів, піктограм та форм.
• Велика кількість різноманітних інструментів та функцій (встановлення будь-яких параметрів шрифту, редагування та перевірка орфографії, зовнішні посилання тощо).
• Працювати над однією інтелект-картою можуть одразу декілька користувачів.
• Сумісність з пакетом програм Microsoft Office.

Bubble

Bubble – зручний онлайн-ресурс, за допомогою якого можна легко та швидко розробляти яскраві інтелект-карти. Ресурс умовно безкоштовний: ви можете вільно створити 3 mind maps, а от за більшу кількість доведеться заплатити. Втім, для ознайомлення учнів з самим принципом роботи з картами, цього вистачить.

Переваги:

• Робота в режимі онлайн.
• Зручна навігація.
• Доступ для одразу декількох учасників.
• Можливість імпортувати готову карту до свого сайту чи блогу.
• Мова ресурсу – англійська, проте інтерфейс дуже простий та реалізований за допомогою графічних зображень.

iMindMap

Сервіс iMindMap був створений тим самим славнозвісним автором методики інтелект-карт Тоні Бьюзеном, а отже, автоматично заслуговує на увагу. Звісно, програма повністю відповідає технології mind maps, але використовувати її безкоштовно ви можете лише 30 днів. Потім можливо лише або видалити, або купити.

Переваги:

• Працює у чотирьох режимах – створення інтелект-карт, мозковий штурм, фіксація думок та ідей.
• Має близько 130 видів стилів.
• Наявні необхідні для зручної роботи інструменти (перевірка правопису, можливість робити нотатки та встановлювати власні формати тощо).
• Можливість додавати аудіофайли та зображення.
• Експорт файлів у форматі PDF, SVG, 3D зображення, веб-сторінки, презентації Power Point, а також архівація в zip-файл.

Mind42

Mind42 – безкоштовна онлайн-програма, використовуючи яку, ви зможете без зайвих турбот створити просту, але зрозумілу інтелект-карту. Це чудовий варіант, якщо ви тільки починаєте навчати учнів створювати mind maps.

Переваги:

• Можливість групової роботи.
• Зручний інтерфейс.
• Наявність інтегрованого пошуку картинок через Google.
• Можливість робити нотатки.
• Сумісність з аналогічними програмами.

Створення інтелект-карт – цікавий та захопливий процес. До того ж, завдяки цим програмам та онлайн-ресурсам, робота не займе багато часу. Спробуйте разом з учнями!

Журнал «На Урок»

Редакція

Інтелект-карта: мистецтво мислити ширше

Розглядаємо переваги та етапи створення Mind maps.

Як навчити учнів ефективно та критично мислити, знаходити правильні рішення, справлятися зі складними задачами, а також виконувати творчі завдання? За допомогою інтелект-карт! Це сучасний та простий інструмент, незамінний для:

• швидкого опрацювання великих об’ємів інформації;
• зручного запам’ятовування;
• розвитку асоціативного мислення;
• унаочнення та презентації матеріалів;
• розробки проектів та планів дій;
• прийняття рішень.

Інтелект-карти (Mind maps) допомагають вирішити безліч питань, а на їх створення не потрібно багато часу. Навчіть своїх учнів користуватися ними! Їм сподобається, от побачите!

Трохи історії

Уперше про інтелект-карти заговорили ще у 70-х роках минулого століття, а автором ідеї став відомий психолог Тоні Бьюзен. Він займався вивченням особливостей мислення найвідоміших вчених світу: Альберта Ейнштейна, Томаса Едісона та Леонардо да Вінчі, та дійшов висновку, що всі вони використовували ментальні можливості свого мозку на 100%. Намагаючись зрозуміти, як їм це вдавалося, Бьюзен розробив унікальну технологію осмислення та запам’ятовування інформації, яку згодом назвав інтелект-картою.

Mind maps (карта пам’яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) – спосіб організації інформації так, щоб мозку було максимально легко працювати з нею. За допомогою цієї технології, можна навчитися мислити абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку.

Основна ідея полягала в оформленні думок та висновків у зручній формі. Після тривалих досліджень, він дійшов висновку, що для гарантії ефективної роботи з інформацією, її необхідно записувати у формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку: наявність графічних знаків та символів активує ліву, а образні картини та кольори – праву.

Звісно, будь-яку інформацію можна записати у вигляді звичайного тексту, так навіть простіше. Але саме унаочнення такого типу дає можливість миттєво побачити основну ідею та її складові частини. А дивлячись на ключові слова, що супроводжуються графічними позначками, можна навіть інтуїтивно здогадатися, про що саме йде мова.

Етапи створення

Для початку роботи знадобляться альбомні аркуші (або навіть ватман, якщо задум масштабний), а також олівці, фломастери чи фарби – можна використовувати щось одне, а можна все одночасно.

За задумом Тоні Бьюзена, створення інтелект-карт підпорядковується певним правилам та законам – тільки в цьому випадку вони будуть ефективними. Насправді намалювати mind map не так вже й просто, тому будьте готові до того, що з першого разу учні не впораються з завданням. Спочатку краще кілька разів потренуватися, малюючи невеличкі та прості карти, попередньо ознайомивши їх з наступними правилами:

1. Чітко визначте основну тему чи проблему – вона й буде центральним елементом вашої карти. Не записуйте її словами, доберіть яскравий графічний образ, що асоціюється з обраною тематикою.
2. Від центру виведіть кілька гілок, кожну з яких позначте ключовими словами, назвами розділів, які пов’язані з основною темою. Форма гілок – прямі чи хвилясті – значення не має.
3. Від кожної з основних гілок будуть відходити додаткові гілки 2-го, 3-го рівнів. Бажано, щоб вони були меншими та тоншими від основних.
4. Дотримуйтеся радіальної структури. Гілок та відгалужень може бути стільки, скільки вам потрібно, але пам’ятайте про ієрархію: найважливіші поняття мають розташовуватись ближче до центру, а менш значущі – подалі.
5. Аби не заплутатися, нумеруйте гілки, використовуйте різні кольори для окремих зон та різні стилі малювання.
6. Чим більше кольорів буде використано, тим краще.
7. Пов’язані інформаційні блоки краще поєднувати, виділяючи однаковим кольором чи фоном.
8. Не треба розписувати кожне поняття, намагайтеся використовувати ключові слова чи взагалі символічні зображення. Так ви зможете запам’ятати основну інформацію швидше та легше.
9. Довжина ліній має приблизно дорівнювати довжині слова.
10. Пишіть друкованими літерами, змінюючи їх розмір у залежності від важливості поняття.
11. Організуйте простір так, щоб не залишати порожнього місця та не розміщувати гілки занадто щільно.
12. Залишаються порожні гілки? Не варто примушувати себе вигадати хоч щось, краще залиште все як є, повірте, через деякий час мозок сам підкаже рішення.

Згодом кожен з учнів виробить свій власний стиль малювання інтелект-карт, але на початку ці правила дуже знадобляться. До речі, ті, хто не має хисту до малювання, можуть скористатися онлайн-сервісами для створення інтелект-карт: їх дуже багато і вони справді зручні. Найближчим часом ми представимо вам добірку відповідних ресурсів.

Величезний плюс Mind maps полягає у тому, що їх можна використовувати на будь-якому уроці. Обмежень немає взагалі. Обов’язково спробуйте!

Журнал «На Урок»

Редакція