Дитячі книжки про
(не)типових принцес
Принцеси бувають різними: одна
носить корону набакир і приборкує Дракона, інша чхає як заправський Дракон, а
ще третя узагалі мріє цим самим Драконом бути! Як не крути, а довкола кожної
порядної Принцеси завше десь поруч мусить бути Дракон. Так вже споконвіків
повелося. Але для того, аби ви переконалися, наскільки несподівано унікальними
можуть бути принцеси, ось вам підбірка принцеських і не дуже книжок, трішки
повчальних, трішки кумедних, трішки філософських. Бо у Принцес насправді буває
все не як у казці, а як в житті. Не вірите?
Може, комусь і невтямки, як це: не хотіти стати принцесою? Але Марися знає
краще. Вона певна того, що принцеський образ їй геть не личитиме. Натомість
образ лихого й зубастого дракона, котрий ковтає лицарів просто у доспіхах,
ковтає з усім потрухом, навіть не розжовуючи, не захлинувшись ні разу, якраз їй
до вподоби. Ґжеґож Касдепке геніальний у свой іронії та гуморі, кожна з його
історій змусить вас всміхатися від вуха до вуха, якщо не реготати, а історія
про чудесну Марисю точно припаде вам до серця. Серед другорядних героїв у
книжці також є двійко скелетів, принцеса, яка нидіє світом у башті, в
очікування на свій порятунок, і мужній лицар, котрого – ет! – але завжди
з’їдають. Моралі у цій книжці нема, і слава Богу. Бо іноді просто хочеться
прочитати веселу історію й не вдаватися до повчань. Хоча… Якщо придивитися і
задуматися, то може, ця історія про те, що кожна маленька дівчинка має повне
право бути, ким захоче. Навіть хоч би й ікластим драконом! Одна з
найулюбленіших книжок на нашій із донечкою полиці.
Де ж вони, ті справжні принцеси? Нема їх. Може, і не було ніколи зовсім. Це
міф, вигадка, казка! Так вважають Драґо і Пиптик, юні дракони, котрій вивчають
мистецтво правильного проковтування принцес у драконячій школі. Щодня до
шкільного записничка вони записують найрізноманітніші премудрості, зокрема, сім
ознак, за якими можна розпізнати справжню принцесу! І, майте на увазі й
намотайте на вус: принцеса ніколи не спить на горошині, принцеса їсть
марципани, принцеса дуже лунко верещить і страшенно боїться драконів. От. Тож
коли дракончики зустрічаються Маляку, вони вра
з вклякають перед нею у глибокій
шані й запрошують до Драконії! І вже тоді… Не з’їдають, ні, спершу ретельно
перевіряють на справжність, а потім лиш разочок лизькають. Ну бо з’їсти себе
Принцеса Маляка категорично не дозволила. Тому всі-всі без винятку дракони
стають у довжелезну чергу, аби радісно лизьнути справжню принцесу. Ну бо так
годиться у Драконії. Чудовий гумор Сашка Дерманського, легкість і повітряність,
кумедні діалоги, і песимістичний лось Гаплик однозначно точно сподобаються вам.
Ще одна чудова, позитивна книжка, від якої отримуєш суцільне принцесяче
задоволення.
«Очі її були як рисочки, ніс як бараболька, а рот як цяточка». Саме такою є
Паперова Царівна. Колись давно її змайструвала маленька дівчинка Ліза, аби
гратися і мати собі компанію до душі. Проте дівчинка виросла, а Паперова
Царівна залишилася покинута і самотня. Утім, не все було геть аж так
драматично, бо у Царівни було двоє кішок, зроблених із серветок, на ім’я Іза та
Фіфі, яким вона звіряла усі свої думки і секрети, а також дві сестри-красуні.
Щоправда, із сестрами Паперовій Царівні менше пощастило, аніж з кішками, адже
вони повсякчас робили їй зауваження, виправляли її, наказували робити так, а не
інак. І взагалі. Чи довго Паперова Царівна терпіла усі ці критичні коментарі й
що трапилося далі, можна дізнатися, прочитавши чудову книжку-картинку. Світлана
Балух, створила цілий дивовижний світ із витинанок, візерунків та фарб так, що
мудра, тонка історія, розказана Оксаною Лущевською грає усіма гранями! Не
хочеться більше казати ніц, окрім хіба такого: у сьомому розділі Паперова
Царівна слухає свого серця. І це приводить її туди, куди вона і не сподівалася
потрапити!
О, святі канделябри! Принцеса гикнула! Кошмар! Хіба принцесам можна гикати?
Але хіба принцеси питають? Гикають собі та й горя не знають, а усі придворні
бідкаються. А король безпорадно чухає за вухом. А королева у відчаї заламує
руки. І тут іде в хід бойова артилерія, усі можливі фольклорні знання
дістаються із закапелків ясних голів: треба порахувати рибок, або злякати саму
себе, або випити лимонаду через соломинку при цьому не дихаючи, аби викинути
“гик” у вікно! Ця книжка одночасно і звеселяюча пригода, і цілком пристойний
мануал, сповнений корисних анти-гикавка лайфхаків. Читати і усміхатися або й
сміятися. Тільки ж стережіться, сміятися не до гикавки!
Коли несподівано посеред білого дня у королівській казні не вистачає
мільйона чи мільярда, тут уже не до смішок. Тут уже підвищенням королівських
комунальних тарифів не обійдешся, тут уже приватизація королівського майна не
допоможе.
А що ж
допоможе? Ретельний план Б, згідно якого Принцеса має негайно заснути, аби
нарід ставав у чергу й спершу розгадував королівські загадки, а за тим складав
вуста до поцілунку. Так-так, виявляється, Прицесу поцілувати може кожен. Але що
з цього вийде? І чи добра це ідея? І чи хоче, власне, сама Принцеса цілуватися?
Тут треба категорично читати. Кузько Кузякін пише динамічно, сипле перлами і
потіхами, так що читати одне задоволення.
Це суперкнижка! Адже у ній можна розфарбовувати будь-що у будь-який колір,
малювати скрізь, де заманеться, читати історію та всіляко фантазувати! Що може
бути краще? Пригоди принцеси на кухні, це, знаєте, ще ті пригоди. Особливо,
коли кухар Тілі-Тісто кудись раптово зникає, як тобі під землю провалився, а
гості чекають святкового обіду, а банан не чиститься, а вогонь у печі гасне, а
зграя голоднющих котів з-за кутка нападає. Що тут робити, як не засукати
принцесі рукави й не перетворитися з її ясноокості та високості на першокласну
кухарку? Ну а допомагати принцесі на кухні будете звісно ви, озброївшись
олівцями-фломастерами. І побачите, що від книжки вас буде не відірвати. Чесне
принцеське!
Тим, хто успішно минув епоху горщиків, можна проходити по списку далі.
Нічого аж такого цікавого ви вже тут не знайдете, ви вже були там, і все
знаєте. Але тим, у кого ця горшкова ера лишень майорить іздалеку, сідайте,
беріть книжку до рук й починайте виразно читати. Бажано уголос. Бажано, поки
малятко сидить на горшку. Отже, була собі Королівна Мартуся, і була в неї
королівська сукня, і королівське намисто, і колорівські підгузки… Але
чекайте-но, у її меншого братика теж є королівські підгузки! Неподобство!
Королівни мусять бути унікальними, не такими, як усі.
А отже
отримує Мартуся в дар королівського горщика, якого опанувати – не поле перейти.
Книжки вийшла в рамках серії «Долаємо ЦЕ разом» і покликана допомогти і
малятку, і батькам призвичаїтися до нових рутин. А в кінці навіть є місце для
наліпок, аби відзначити успіх, і бачити, що таки королівське маля старається.
Красива книжка з неймовірно глибокими і поетичними історіями про принцес. З
найперших речень ви зможете з легкістю перенестися у далекі краї, де дракони
живуть поруч із людськими домівками, полюють на мишей, оберігають дім від
поганих новин і чужинців, а потім летять кудись аж за сині гори і повертаються
уже з немовлятами. Навесні з дівчатками, а ближче до кінця осені з хлопчиками.
Ви побачите Короля й Королеву, а також їхню маленьку дівчинку, названу на честь
зірки, що сповіщає про новий день. А-вро-ра. Красиво звучить її ім’я. Разом із
мамою вони вбиралися у червоні сукні, бралися за руки й кружляли палацом, а
потім навідувалися до квітучих кущів троянд. Доки одного разу мама Королева
кудись зникла, наче й не було її. Чи шукатиме її маленька дівчинка? І кого
зустріне просто посеред квітучих кущів квітів? І які історії повість нам книжка
про інших принцес? Новинка від Видавництва Старого Лева сподобається вам
класичиним, поетичним сторітелінгом і мудрістю.
Якщо ви читаєте англійською разом із дитиною, ця книжка гарантовано
сподобається вам! Дотепна, написана простою мовою, у цікавих діалогах, які
можна читати емоційно й уголос, обмінюватися ролями і читати знову! Що робити,
якщо раптом припекло і негайно хочеться мати кавалера? Усе королівство стає на
вуха, але кавалера таки знаходить. Ним стає Дональд, саме вчитель вказує на
нього пальцем. Але от халепа! Те, чого хочеться Принцесі, геть не хочеться
робити її кавалерові! Він хоче стрибати через струмки, грати у футбол і
взагалі, вважає квіти нудними! То може, варто позбутися кавалера й натомість
перепросити старого доброго ведмедика Герберта? Чим він не кавалер? І
слухняний, до того ж. Короткі, зрозумілі речення, відмінні ілюстрації роблять
цю книжку ідеальною для родинного прочитання та опанування іноземної мови.
