22 жовт. 2019 р.


Як письменники-фантасти на захист країни стають, або Кому потрібна зарубіжка?

Бути чи не бути зарубіжній літературі в школі? Це вічне питання, через яке чомусь не мають спокою можновладці від освіти і тримають у тонусі вчителів, методистів і науковців, які фахово займаються саме зарубіжкою. 


Про розвивально-виховну функцію літератури, зокрема світової, годі й сперечатися  вплив Слова на свідомість усім відомий і не підлягає сумніву. А що ви скажете про користь літератури для науково-технічної галузі чи навіть для оборонної? Запевняємо, є й така.  
Як повідомляє ВВС, наприклад, французька армія створить "червону команду", у складі якої працюватимуть письменники-фантасти. Їхнє завдання  спрогнозувати загрози, що можуть виникнути в майбутньому.
У новому звіті Агентства з питань інновацій у сфері оборони Франції зазначено, що письменники пропонуватимуть сценарії розвитку подій, про які військові стратеги часто навіть не замислюються. Робота "червоної команди" буде засекреченою. 
Мета проєкту, кажуть автори звіту,  посилити оборонну здатність країни. Спираючись на різні техніки моделювання ситуацій та рольові ігри, експерти фантазуватимуть, як терористичні організації або іноземні держави можуть використати сучасні технології проти Франції.
Приклади впровадження колись фантастичних проєктів і технологій у життя відомі всім, а згадалося насамперед таке:
  • Подорож на Місяць. У своєму романі 1865 року Жуль Верн описує подорож групи людей на Місяць - саме так і сталося 104 роки по тому.
  • Підводний човен. У романі "Двадцять тисяч льє під водою" (1869-1870) Верн передбачив появу електричних підводних човнів. Вони з’явилися через 90 років після публікації твору.
  • Супутниковий зв’язок. Ідея створити систему супутників, призначених для зв’язку, належить Артуру Кларку (стаття «Позаземні ретранслятори», 1945).
  • Відеодзвінки. Появу цієї технології у фільмі "Метрополіс" (1927) передбачив німецький режисер Фріц Ланг. Щоправда, він уявляв собі пристрої для відеозв'язку дещо більшими, ніж ті, що ми маємо сьогодні.
  • Ядерна бомба. Герберт Веллс передбачив її створення у своєму романі «Звільнений світ», якийбула оприлюднена ще у 1914 році.
  • Бойовий лазер. Тепловий промінь, прототип сучасного лазера, використали марсіани у романі Веллса «Війна світів» (1898).
  • Навушники. Герої роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом», що вийшов у 1953 році, носили радіоприймачі-втулки під назвою Мушлі. Вони є прямим прототипом сучасних навушників і портативних плеєрів, перша модель яких з'явилася лише через 26 років після виходу роману. Журналісти Wall Street Journal впевнені, що за винахід гарнітури Bluetooth нам теж слід дякувати Бредбері.
  • Соціальна мережа. Бредбері передбачив навіть FacebookУ цій же фантастичній антиутопії Бредбері пише про так звані стіни – суперсучасні телевізори, за допомогою яких герої твору спілкуються одне з одним на відстані. Пізніше творці соціальної мережі Facebook назвали так комунікаційний вузол, за допомогою якого користувачі можуть відправляти і отримувати повідомлення.
  • Телевізори з пласким екраном. Члени футуристичного суспільства, описаного в «451° за Фаренгейтом», так само одержимі матеріальними благами, як і багато сучасних людей. Зокрема, в романі згадується любов героїв до пласких телевізорів, розміром у всю стіну.
  • Автомобілі зі штучним інтелектом. В оповіданні Рея Бредбері "Пішохід" фігурує "розумна" машина, яка сама заарештовує головного героя і відвозить його до психіатричної лікарні. Такі машини вже з'явилися на дорогах США як частина проєкту компанії Google. Зрозуміло, вони не мають ніякої зловісної місії, як в "Пішоході", і значно менш досконалі, ніж фантастичні автомобілі Бредбері.
  • Банкомати. У книжці «451° за Фаренгейтом» Бредбері пише про машини, що дуже нагадують сучасні банкомати. За книжкою, користувачі цих пристроїв мають 24-годинний доступ до своїх фінансів.
  • Інтернет та інтернетзалежність. Описані Робертом Гайнлайном у романі «П’ятниця» (1980).
Міністр оборони Франції Флоренс Парлі заявила, що в її країни "є всі козирі на руках" для того, щоб бути успішною в гонці інновацій. Ми, українські зарубіжники - науковці, методисти, вчителі, редакція  журналу «Всесвітня література в сучасній школі»,  теж вважаємо знання літератури козирем на руках. І якщо не позбавляти дітей права на вивчення світового письменства, розвиток уяви, фантазії, то те чудове майбутнє, про яке мріється, може настати і швидше, ніж аж колись.





Немає коментарів:

Дописати коментар