19 лист. 2019 р.

Прийом «Плакат думок»: навчіть учнів дискутувати мовчки

Цікавий прийом для урізноманітнення навчальних форматів уроку.
Як залучити до роботи усіх учнів класу? Як створити умови, аби кожен мав змогу висловити власну думку, а не лише найбільш говірливі зі школярів? Як навчити затятих активістів прислухатись до ідей інших? Пропонуємо цікавий навчальний прийом, за допомогою якого навіть сором'язливі учні почуватимуть себе більш впевнено і комфортно, висловлюючи думки і ставлячи запитання з теми уроку. 
«Плакат думок» – навчальний прийом, який дозволяє залучити увесь клас до командної роботи і жвавої дискусії, не зчиняючи гомону в класі. Цей прийом передбачає проведення вельми своєрідної дискусії між учнями – вона відбувається у повній тиші, а всі цікаві думки і питання школярі записують на великому спільному або командному плакаті. 

Як працювати з прийомом «Плакат думок» у командах

1. Оберіть певний матеріал у межах теми вивчення для «обговорення» школярами у мовчазній дискусії

Для обговорення можна обрати тематичне зображення, фрагмент тексту, історичну дату, певну формулу чи позначення хімічних елементів. Насправді це може бути будь-що! Завдання ж учнів проаналізувати обраний вчителем матеріал (структурувати, дібрати асоціації, розв'язати, навести приклади аналогій, поставити запитання з роздумами та інше). 

2. Об`єднайте учнів у команди

Залежно від кількості дітей у класі об'єднайте їх у декілька команд, оптимально по 2-5 учасників. Кожній групі для роботи знадобляться аркуш ватману, по центру якого міститься предмет обговорення (зображення, формула, уривок тексту тощо), і кольорові фломастери для записів.

3. Узгодьте правила оформлення плакату

Попередньо зазначте, що для зручності подальшого аналізу роботи, для записів доцільно використовувати кольорову умовність позначень. Наприклад, запропонуйте окреслювати структуру чи робити тематичні помітки-роздуми за допомогою зеленого кольору, ставити запитання учасникам групи – червоним, надавати відповіді на них – чорним тощо. Зазначте, що записи можна робити на будь-якій частині аркуша або для кожного блоку виділити певну область ватману.

4. Розкажіть учням про формат роботи, роздайте завдання і виділіть час на виконання першого етапу

Поясніть, що сенс вправи – командна робота у цілковитій тиші, а вся комунікація між учасниками групи відбувається виключно у письмовому форматі. 
Надайте чіткі інструкції та переконайтесь, що перед початком роботи в учнів немає організаційних питань. Наприклад, ознайомившись із завданням вчителя, учні у повній тиші впродовж 15 хвилин роблять на своєму аркуші певні записи:
  • залишають коментарі, 
  • ставлять запитання один до одного та пишуть відповіді на них, 
  • позначають певні помітки-асоціації, 
  • розробляють структуру, узгодивши у письмовій формі, хто виконує яку частину роботи та інше. 
Зазначте, що після виконання цієї частини завдання команди будуть мати змогу ознайомитись з роботами інших груп, а наприкінці уроку буде можливість для обговорення роботи класом.  

5. Робота з аркушами інших груп

Після виконання першого етапу завдання учні послідовно ознайомлюються з плакатами інших груп та залишають на них свої помітки, доповнюючи роботу попередньої групи. Знову ж таки робота проходить у тиші. Колір коментарів може або відрізнятися або відповідати попередньо узгодженій системі. 

6. Повернення до своїх аркушів

Доповнивши плакати інших груп, кожна команда повертається до свого аркуша і детально ознайомлюється з помітками однокласників. На цьому етапі впродовж 2-3 хвилин учасники команди мають змогу обговорити, чи змінилося їхнє уявлення про зміст роботи після внесення поміток іншими командами.

7. Рефлексія роботи

Запропонуйте учням разом обговорити результати роботи. Розгляньте аркуші кожної команди, обговоріть їхній зміст. Запитайте у школярів, чи цікаво було працювати у такому форматі, чи важко координувати у команді мовчки, чи доречними були помітки учасників інших груп. 
Більш детальний аналіз робіт кожної групи, якщо клас великий, можна зробити на наступному уроці, виділивши спеціально час для відповідної дискусії.

Як працювати учням класу разом на одному аркуші

Прийом «Плакат думок» цілком можна запровадити і для спільної роботи всіх учнів класу. Помітки ж можна робити або на спільному ватмані за допомогою кольорових фломастерів, або на дошці, використовуючи різнобарвну крейду чи маркери (якщо класна дошка призначена для цього).
Оберіть для мовчазного аналізу, наприклад, певне проблемне питання, зображення героя тощо. Зачитайте текст або покажіть зображення класу і надайте пару хвилин на роздуми. Попросіть усіх учнів зробити свої помітки чи записати коментарі на спільному аркуші, передавши його по класу. Замість ватману для записів також можна використати безпосередньо класну дошку. 
Обов'язкова умова – під час виконання вправи має бути цілковита тиша. Обговорення змісту загальної роботи починається лише після того, як ватман повертається до вчителя або, відповідно, всі учні зробили записи на класній дошці.

5 ідей для організації проєктного навчання

Переваги проєктного навчання та добірка ідей для застосування знань на практиці.
Якщо людина ХХІ століття прагне мати перспективне майбутнє, їй доведеться стати «універсальним» бійцем, який готовий долати труднощі, переймати від інших досвід, генерувати якісні інсайти, швидко опановувати нові знання та застосовувати їх на практиці. 
Чи можна допомогти учням стати такими суперспеціалістами? Звісно! Саме для цього і був створений метод проєктів. Проєктне навчання допоможе зробити звичайне заняття ефективнішим та покаже дітям, наскільки сильно та як шкільна наука пов'язана із реальним життям.

Переваги проєктного навчання:

  • розвиває в учнів креативність, конкурентоспроможність, ефективність та прагнення до саморозвитку;
  • зміщує фокус на розвиток практичних навичок;
  • формує спільний вектор діяльності дітей та вчителя для досягнення результату; 
  • робить уроки більш цікавими та пізнавальними;
  • сприяє кращому запам'ятовуванню матеріалу; 
  • допомагає кожному учню повірити у власні сили, довести свою спроможність та компетентність;
  • розвиває у дітей необхідні соціальні навички: комунікабельність, уміння співпрацювати, слухати та чути співрозмовника;
  • розвиває в учнів аналітичне мислення, дослідницькі вміння (виявлення проблем, збирання інформації з різних джерел тощо), спостережливість, вміння будувати гіпотези та узагальнювати.
Як впроваджувати метод проєктів у навчанні? Будь-як! Перевага цього методу у його універсальності: використовувати його можна на будь-якому уроці і під час вивчення будь-якої дисципліни. Він завжди доречний та цікавий.

1. Мотивуємо учнів читати книжки

Переконати дітей читати книги не так уже і просто. А якщо запропонувати їм після прочитання твору створити власний буктрейлер? Це чудово мотивує! У процесі створення відео учень зможе краще зрозуміти сюжетну лінію та психологію героїв. А якщо ви дасте завдання порівняти два твори однієї епохи, чи схожі сюжетні лінії у романах різних письменників, або провести паралелі між повістю «Тіні забутих предків» Коцюбинського та стрічкою «Воно», то це дасть дітям можливість зануритися у літературу із головою!

2. Вивчаємо біографії письменників

Вивчення біографій письменників та історичних діячів стане цікавішим, якщо запропонувати учням осучаснити їхні образи. Після виконання завдання запропонуйте дітям порівняти модернізованих персон з реальними. Так діти зможуть розвинути фантазію і покращити своє аналітичне мислення. А для того, щоб створити дійсно відповідний образ, учням доведеться детально розібратися у біографії письменника та навіть знайти факти, які не включили до підручника. Хіба після цього можна буде хоч щось забути на ЗНО?

3. Створюємо яскраву наочність

Діти запам'ятають здобуті знання надовго, якщо самостійно чи у групах зроблять інфографіку. Це пов'язано з тим, що процес роботи допомагає систематизувати інформацію та «сфотографувати» результат власними очима. Особливо актуально це у випадку з природничими науками, які не завжди легко даються учням. Саме у цьому разі проєктне навчання допоможе не тільки швидко розібратися у складній темі, а ще й краще запам’ятати її завдяки створеному самотужки унаочненню. 

4. Вивчаємо іноземну мову

Вивчення англійської (та і будь-якої іншої) мови стане більш ефективним, якщо діти запам'ятовуватимуть правила граматики за допомогою інтелект-карт. Користь цього завдання полягає у тому, що учень навчається структурувати та знаходити смислові лінії в теоретичному «хаосі».

5. Діджиталізуємо уроки 

Уроки фізики стануть більш цікавими, якщо запропонувати учням створити голографічне 3D-зображення. Так на уроці можна поєднати діджиталізацію з практичними навичками, а діти надовго запам’ятають, що такий ефект можливо зробити завдяки дифракції світла (переломлення) та інтерференції (перерозподіл інтенсивності світла). І це ще далеко не все! Загалом, STEM чудово вписується у саму ідею проєктного навчання. Запропонуйте дітям створити технологічну іграшку та завдяки цьому на власному досвіді побачити, як діють закони динаміки та механіки.

Як ще можна впровадити ефективне проєктне навчання у сучасній школи? 

Загалом робота над створенням проєктів буває складною, але це завжди цікаво. А для досягнення бажаного результату потрібно чимало часу та сумлінна праця кожного учасника проєкту. Ми це розуміємо, тому вирішили створити сервіс «Проєкти» на допомогу українському вчительству. У ньому ви знайдете актуальні авторські ідеї, які зроблять проєктні технології невід’ємною частиною навчального процесу і точно сподобаються вашим учням. 
Традиційні методи викладання постійно трансформуються, тож наші структуровані проєкти «від ідеї до реалізації» допоможуть учням навчитися вирішувати реальні проблеми з огляду на майбутнє самостійне життя. І дуже зручно, що працювати над проєктами можна в онлайн-форматі, а можна просто роздрукувати їх.

18 лист. 2019 р.

Читай правильно! Прийоми роботи з текстом

Чи вмієте ви читати правильно? На перший погляд — питання дивне. А якщо запитати інакше: чи розумієш ти те, про що читаєш? Більшість учителів стикаються з цією проблемою. Учні не можуть (не вміють) працювати з тестом. Сучасні діти взагалі читають мало, зокрема навчальну літературу. Підручники та посібники містять величезний обсяг матеріалу. Відсоток навчальних матеріалів пропонованих для самостійного опрацювання щорічно зростає.
Продуктивним читання робить активна позиція читача, який не просто читає текст та дає відповіді до нього, але й виконує різноманітні розумові операції. Різноманітні!
Існують декілька видів читання: поверхневе, що дає змогу ознайомитися із загальним вмістом тексту, докладніше (ознайомлювальне та навчальне) спрямоване на розуміння всіх рівнів тексту, його детальний аналіз, сприйняття різної інформації, викладеній у тексті.
Для кожного з видів читання існують певні прийоми роботи. Так, поверхневе читання може включати аналіз анотації, підзаголовків, змісту рисунків, виділень у тексті, ознайомлення із загальною структурою тексту.
Серед них такі прийомів роботи з текстом можна виділити такі:
Під час ознайомлювального читання виділяється важлива інформація у кожному абзаці, наприклад, виставлення певних умовних значків на полях тексту.
Важливою складовою правильного читання є інтонація, темп та логічні паузи.
За навчального читання у тексті виокремлюються змістові частини, ключові слова, якісь деталі, формулюються власні судження учнів, відбувається опрацювання тексту та складання іншого тесту на основі прочитаного, складання схеми, ментальної карти тощо.
Тексти є основою для складання чи заповнення таблиць, визначень, схем та малюнків, опорних конспектів; складання нового тексту — електронної презентації, вірша, інформаційного листка тощо.
Прийоми роботи з текстом
Інсерт – застосовується  у індивідуальній роботі, при роботі в парах та групах майже на  кожному (будь-якому) етапі уроку. Частіше використовується під час засвоєння нових знань та потребує уважного читання тексту (більш того – великих текстів) та змушує читача звертати увагу  на незрозумілі моменти (які, частіше за все, учні пропускають).
Інсерт примушує згадати те, що вже знав та виокремити у тексті нове –  текст маркується спеціальними позначками (˅ - я це знаю; – - протиріччя з моїми уявленнями; + - нова інформація; ? – потребує пояснень) а результати маркування тезисно виносяться у таблицю. Сформулювані тези учні вибірково зачитують. Роботу з таблицею продовжують впродовж уроку, тези можуть коригуватися та переноситися з однієї комірки таблиці до інщої, а на етапі рефлексії відбувається обговорення  та аналіз тез.
Прийом «Тонкі та товсті питання» дає змогу актуалізувати знання з теми та навчитися складати (зокрема, за текстом) різні типи питань — таких, що потребують максимально конкретних, коротких відповідей (Що? Коли? Де?), та тих, що потребують розмірковування, наведення прикладів, доказів ( У чому різниця? Чому?)
Прийом «Оцінювання тексту» дає змогу побачити не кожен абзац окремо, а текст як одиницю інформації (шрифти, підзаголовки, тощо). Потрібно оцінити, які саме слова виділено, який розділ тексту найбільший та чому.
Для роботи з текстом можна використовувати й «Кубик Блума». Учні працюють з текстом та одночасно навчаються складати «різнорівневі» питання: «Назви», «Поясни», «Запропонуй», «Придумай» тощо
Прийоми «Незакінчене речення» та «Диктант значень» дають змогу використати прочитаний текст для виконання тестових завдань.
Прийом «Склади завдання» — навпаки — навчає складати (за текстом) завдання, що відповідали б певним умовам (завдання з одним варіантом відповіді чи завдання на встановлення відповідності чи послідовності).
Прийом «Знайди невідповідності» навчає виокремлювати у тексті помилки (текст у цьому випадку може зачитуватися учителем).
Цікавим прийомом також є складання тексту (розповіді) за малюнком чи схемою. На початкових етапах роботи з цим прийомом повинні бути чітко визначені схеми відповідей та вимоги не лише до доповідача, але й до слухачів.
Отже, уміння самостійно та ефективно працювати з текстом в умовах сучасного, майже безмежного інформаційного простору потребує певних нових підходів та дає змогу учням, вчителям досягати певних позитивних результатів спільної діяльності.

17 лист. 2019 р.



Маловідомі переваги паперових книжок




   Чому я обираю для читання в основному традиційні книжки? Лишень не подумайте, що я старомодний. Жартую. Знаєте, часто чую "Навіщо мені йти до бібліотеки? У мене ж є електронна книжка". Так, сьогодні можна завантажити книги в будь-якому форматі для будь-якого електронного пристрою. Це дуже зручно. Але ж, погодьтеся, що переваг у паперових книг перед цифровими теж багато. І я не можу й не хочу відмовлятися від читання класичних книжок. Можливо, тому що:
  • ·         наші враження від читання звичних книжок набагато яскравіші: вчені запевняють, що якщо людина читає текст на друкованих сторінках, то більшою мірою співпереживає літературним героям;
  • ·         текст на папері краще запам’ятовується: дослідники запевняють, що тактильний зворотній зв’язок з книжкою працює набагато краще. Вся справа в тому, що наш мозок чомусь запам’ятовує не саму фактуру, а швидше її розташування на сторінці. Тому коли текст знаходиться на певній сторінці, в певному її місці, то запам’ятовується краще через те, що так нашому мозку простіше структурувати інформацію;
  • ·         такий вид книжок не зробить нас лінивими: звичка сучасних людей все і завжди читати на екрані призводить до проблем із сприйняттям довгих текстів. Її дослідження показали, що чим більше люди читають із екранів, тим важче їм зосередитися на довгих текстах;
  • ·         паперові книжки не залежні від джерел енергії; 
  • ·         паперова книжка не зламається і з нею не трапиться нічого такого, що може завадити її прочитанню після падіння чи якоїсь іншої пригоди;
  • ·         ми, ймовірно, не залишимо її непрочитаною: якщо ми починаємо читати "важку" книгу, то шансів, що ми дочитаємо її, набагато більше, ніж у випадку з Kindle або iPad. Вся справа в тому, що людям, чомусь важливо відчувати вагу книги в руках і простіше стежити за прогресом в читанні, якщо ми відчуваємо його фізично — у співзв'язку прочитаних та непрочитаних сторінок. І з цим нічого не поробиш: всі ці процеси відбуваються у нас на рівні підсвідомості;
  • ·         справжня книга зі справжніми сторінками розвиває інтуїцію і відчуття контролю над ситуацією. Нездатність контролювати текст фізично — робити позначки на полях, загинати сторінки і т.д., обмежують нас і нашу пам’ять;
  • ·         тільки на паперовій книжці письменник може поставити свій автограф;
  • ·         таку книжку можна позичити;
  • ·         читання класичної книги допомагає заснути, бо коли ми читаємо текст на екрані, нашому мозку складно надіслати організму команду заснути. А якщо звикнути читати таку книгу за годину перед сном, то мозку налаштуватися на відпочинок буде значно простіше;
  • ·         у паперовій книжці великого формату набагато зручніше розглядати ілюстрації;
  • ·         і нарешті - ми отримуємо задоволення пошурхотіти сторінками улюбленого видання. Особливо це стосується тих, для кого обіймання нової книги, перегортання її сторінок є особливим ритуалом.

Бібліо-Граф

16 лист. 2019 р.

Листопад: читаємо оранжеві і помаранчеві книги

Барвистий листопад присвячую оранжевим і помаранчевим книгам:
  • Олександр Грін «Диявол Оранжевих Вод»
  • Віталій Біанкі «Оранжеве Горлишко»
  • Надійка Гербіш «Помаранчевий дарунок»
  • Юстейн Гордер «Помаранчева дівчинка»
  • Ларрі Трамбле «Помаранчевий сад»
  • Ольга Бреславська «Помаранчева дівчинка»
  • Владіслав Крапівін «Оранжевий портрет з крапінками»
  • Борис Борін «Оранжева планета»
  • Мілена Завойчинська «Оранжевий колір райдуги»
  • Олександр Башибузук «Оранжева країна: цикл романів»
  • Олена Бокійчук «Помаранчева ворона: вірші»
  • Петро Ребро «Помаранчевий сміх: сатира і гумор»
  • Володимир Терлецький «Помаранчевий промінь надії: буковинська елегія»
  • Дон Томпсон «Помаранчевий надувний пес. Буми, потрясіння та жадоба на сучасному арт-ринку»
  • Пайпер Келман «Оранжевий – хіт сезона. Як я провела рік у жіночій в’язниці»


Тест: З якої ви книги?

Тест: З якої ви книги?
 
Кожен з нас, з захопленням читаючи цікаву книгу, не раз уявляв себе на місці героїв. Ми співпереживаємо їм, хвилюємося за них і на якийсь час живемо їхнім життями.
Ми пропонуємо відповісти на 10 питань і визначити, на якого персонажа з відомої книги ви схожі.



15 лист. 2019 р.

Метод Lapbook: яскраво, творчо, пізнавально

Добірка корисних матеріалів щодо створення та використання інтерактивних саморобних книжечок під час навчання. Освітній метод особливо актуальний в умовах запровадження НУШу.
Пам'ятаєте, як у дитинстві вели щоденник для друзів? Мабуть, такий зошит був у кожного – яскравий, з безліччю різнокольорових наліпок, написи різнобарвними шрифтами… За його оформленням можна було проводити години, і заповнювався він з особливою старанністю.
В цьому різнобарвному зошиті були питання та завдання для друзів, які треба було виконати, серед них залишити подарунок та зробити сюрприз. Для цього формувалися спеціальні паперові конвертики з відповідними підписами. В них могли бути наліпки, іграшки Kinder, загини з написами – усілякі різноманітні забавки. Погодьтесь, це було надзвичайно захопливо!
Якщо для багатьох з нас це було лише забавкою, то в американських школах такі зошити широко використовують у освітньому процесі. Навчальний прийом навіть має спеціальну назву – Lapbook.

Саморобка, присвячена культурі Шотландії

Що таке Lapbook

Лепбук (з анг. lap – коліно, book – книга) – це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення.

Історія життя Фріди
Лепбуки можуть створюватись сумісно з педагогом, індивідуально чи групою учнів. В останньому випадку вчитель має чітко розподілити завдання між школярами.
Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і проявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

«Марко Поло: історія відкриттів визначного мандрівника»

Навіщо потрібен Lapbook

Використання лепбуків у навчальному процесі особливо актуальне в умовах впровадження Нової української школи. Такий метод дозволяє здійснювати навчання у ігровій формі і має наступні переваги:
  1. Учень має можливість по своєму бажанню організувати інформацію з теми, що вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал. Це особливо допомагає у навчанні дітям-візуалам.
  2. При необхідності можна повторити вивчене у будь-який зручний час. Просто відкрити лепбук і переглянути зроблену своїми ж руками книжку.
  3. Такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. Таке вміння особливо важливе для людей сучасного інформаційного суспільства.
  4. Якщо лепбук виконується сумісно у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, командної взаємодії тощо.

Лепбук, присвячений темі Стародавнього Єгипту

Як зробити Lapbook власноруч

Для цього знадобляться такі матеріали:
  • аркуші картону (для заготовки основи);
  • папір (білий, кольоровий, для квілінгу, розмальовки тощо);
  • олівці, кольорові ручки, маркери для підписів та розфарбовування;
  • ножниці (звичайні та фігурні);
  • клей ПВА, скотч, степлер;
  • декоративні елементи (наліпки, світлини, малюнки, пувиці тощо).

Майстер-клас створення власного лепбуку

Етапи створення саморобки:

  1. Вибір теми. Тематика лепбуку може бути як загальною, так і вузькою: присвячена певним визначним подіям, літературному твору, темі тижня тощо. На уроках географії можна зробити лепбук на тему «Епоха Великих географічних відкриттів» або присвятити окремому мандрівникові, наприклад, Марко Поло тощо.
  2. Складання плану. Перед тим, як переходити до створення проекту, треба попередньо спланувати що саме має бути у лепбуці. Адже це не просто книжка з малюнками. Її зміст повинен творчо розкривати тему.
  3. Створення макету. Аби зміст майбутнього лепбуку був читко розкладений по полицях, в якому порядку і де саме будуть розміщені складові проекту.
  4. Підготовка складових. Чим більше складових саморобки, тим вона цікавіша. Так, для матеріалів можна заготовити спеціальні фігурні  конвертики, 3D-листівки,  пазли, кишеньки-книжечки чи гармошки, висувні чи обертаючі деталі, дверцята чи віконечка, блокнотики з чистими аркушами для приміток тощо.
  5. Поєднання основи та складових. Створити ідею – половина діла, адже кінцевий результат залежить не тільки від якості підібраного матеріалу, а й від охайності оформлення. Тому при створенні лепбуку треба докласти зусиль, щоб намалювати та приклеїти всі складові акуратно.
Як показує практика зарубіжних шкіл, лепбукінг – ефективний освітній метод, який дозволяє розвивати різносторонню творчу особистість. Адже не дарма його широко використовують в навчальних закладах Італії, Франції, США, Великої Британії тощо.

Корисні посилання: